- знікчемніти
- —————————————————————————————знікче́мнітидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
знікчемнілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до знікчемніти. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
знікчемніти — ію, ієш, док., розм. Стати нікчемним, ні до чого не придатним, перетворитися на нікчемність … Український тлумачний словник
понікчемнілий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понікчемніти … Український тлумачний словник
понікчемніти — ію, ієш. Док. до нікчемніти … Український тлумачний словник
нікчемність — ності, ж., Абстр. ім. до нікчемний … Український тлумачний словник
нікчемніти — ію, ієш, недок. Ставати, робитися нікчемним (у 1 знач.), занепадати, вироджуватися (про живі істоти) … Український тлумачний словник
знікчемнілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
нікчемність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
нікчемніти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
понікчемніти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови